Мой взлет и падение в мире наркотиков:
Эй, чуваки, с вами наркоман номер один, и сегодня я расскажу вам свою историю, которая началась со закладки афганского кодеина. Это было нечто дикое, сумасшедшее и одновременно магическое - как погружение в нирвану.
Помню, как будто это было только вчера, как я встретил своего бро по жизни, своего лучшего друга по имени Макс. Он был гуру наркотиков, всегда знал, где достать качественную тину и разные закидоны. Вот и тогда, вечером, когда мы сидели на обшарпанных диванах в его грязном подвале, он достал из своего ширинки маленький пакетик с кодом.
Макс подмигнул мне и сказал: "Братишка, это афганский кодеин, лучшего качества. Попробуй, и ты поймешь, что такое топотушки ". Было много вопросов, но я доверял ему, и моя рука взяла пакетик.
|
Зажевав губу от предвкушения, я потянулся за сгорбленной над пакетиком спичкой. Я зажег дудку и вдохнул. Горечь проникла в каждую клеточку моего организма, и я понял, что сделал нечто, что изменит мою жизнь навсегда.
Мои руки начали дрожать, сердце забилось быстрее, а все вокруг стало казаться ярче и живее. Я ощутил такое головокружение, что понял, что это был необычайно сильный код. Я полностью оказался в его объятиях, в его магическом мире.
С того дня, каждый вечер я возвращался в подвал Макса, чтобы вместе с другими наркоманами наслаждаться этой марихуанкой. Я потерял счет времени и понятие о реальности. Мы всегда веселились, плевали на все, и ничто не могло сравниться с этим магическим состоянием.
|
Но, как известно, все хорошее когда-нибудь заканчивается. Моя жизнь стала падать на дно, как сорванным парашютом. Я потерял работу, друзей, даже родителей. Макс и я стали заложниками нашей зависимости, нашей тиновой романтики. Но каждый раз, когда я чувствовал тоску и пустоту, я возвращался к коду. Он был моим самым верным спутником, и даже когда я попадал в шаткую ситуацию, он был со мной. Я встретил свою половинку, девушку под ником Сильва. Она была настолько ошеломительна, что сразу стала для меня больше, чем код. Она улыбнулась мне, и я понял, что хочу провести с ней остаток своей жизни, несмотря на все мысли об одном афганском кодеине.
Я рассказал Максу о нашей связи, и он сказал, что понимает меня. Он принял мою решительность бросить этот наркоманский цирк. Сильва - моя опора и поддержка, и я благодарен ей за то, что она верит в меня.
Живите полной жизнью, ищите настоящую радость вместо псевдоприключений. Нет ничего более ценного, чем здоровье и любовь близких людей.
И помните, друзья, каждый может выбрать свою судьбу. Живите мудро и открыто, и тогда ваш путь будет наполнен светом и истинным смыслом.
Але, народ! Шо починаємо качати хардрок у весь зад?
Слушайте, хочу поділитись з вами неймовірною історією, яка сталась зі мною на днях. Хочу попередити, що це не пропаганда наркотиків чи чогось подібного, просто легкість усваювання інформації за допомогою молодіжного жаргону. Якось я знайомився з моїм братвою, чи то кемпінгом психологів, в кінці кінців, зустрінулися наші велосипеди, або колеса, як ви їх називаєте. Так ось, мої брати до крайності наповнені енергією.
Привіт, торчки, як ващи справи? Вмикайте свої мозги на гарну х*ївню!, - кричу я їм здалеку, знаючи, що всім пофіг на правила граматики і мови.
Заходимо ми в один гиденький дворик, коли раптом наближається якийсь толкач з нашого місцевого космосу. Він виглядає як закладка з якоюсь якісної сп*рданої наркоти.
Слухай, брат, ти не в курсі, де взять закладки?
Да брось, я тут в теме, знаю свої дела. Чого ти хочеш?
Я з пиночками закриваю йому доступ до нашої братської се лінії і заявляю:
Давай спершу розповсюджимо радість сивухи, а потім бачимо!
Він виглядає дивно, як мойдодири у день зливи. Водимо його до місцевого машиносервісу, де мої комік-брати зібрались в тіні. Насправді це був не машиносервіс, а справжнє братське гніздо.
Вітаю, братва! Це новий товариш, який хоче забабахатись порозумітись з нами! - оголошую я, як справжній наркоман-комік.
Тільки потім згадали, що якраз забули пакувати дурь. Блин, йдемо на новий рекорд!
В каршерінгову машину встигли впхати менше, ніж колоду, а кальмари були вже нашими пасажирами. Я бігом поверх машини дзижчав якоюсь фенечкою, знаючи, що вже нічого не може мене зупинити.
Пару хвиль тому ми були рядовими торчками, а зараз ми вже ай-яй-яй! Шо тут такого - просто бомба, а не наші колеса!
Тут ми вирішили трохи почилити і заїхали у буяній парку. Знаєте, як у Сказке є брат, так ось, у нас є наш камерунський братець. Він зовсім не в курсі того, що ми тут робимо, він думає, що ми їдемо розбірливо декілька разів, але це не так. Приклеїли його до машини, як він багато разів казав, що били, коли він їв шоколадки. Так ми вирішили виправити цю ситуацію.
Розповідаючи йому про наші витрати і милий запах конопель, які він вже майже може відчувати, ми бавилися, як справжні хітрюги. Хочу сказати, що коли ти находишся в темі, то все виглядає куди цікавіше і веселіше.
Потім ми діставали зварений на швидкорозчинному супушці кодеїн. Аж очі виникали. Ей, толкачі, якби ви знали, яка кайфова дурь, то би давно прийшли до нас!
Всю ніч ми забабахались й лазили до глибини свідомості, як крізь шерри. Це було космічно!
У нас на той момент випала ідея підірвати братський гондольний міст. Але потім згадали, що в нас тільки кодеін водить бразильців, а не Бін Ладена, тому залишили цей план на наступний раз.
Якось перед ранком, коли сонце вже поволі видирає з тебе останню іскру енергії, виникла ідея повернутися додому. Та що там, я герой нашого кварталу - я хочу вирізати себе з камення і загоріти в огнищі моїх споминів.
Заглянувши назад, я побачив, як наш камерунський братець, в прикольній позі торчка, задумливо розмовляє з деревом. Він, мабуть, зайнявся екзистенціалізмом і захотів здійснити розмову зі своїм дерев'яним другом. Однак, він навіть не підозрює, що те дерево вже має колаборацію з горилами і підготувало для нас пастку.
Так я поняв, що час розійтися. Роздягаюсь, як справжній гангстер, збираю валізу своїх спогадів і починаю заповільнено рухатися назад. Уже немає сил, але бажання продовжує тремтіти у кожній клітинці мого тіла.
Так оце було моє неймовірне путешествіе, де я купив кодеін і взяв на каршерінг своїх веселеньких братиків. Завдяки торкнутій дурі ми позбулись всякої напруги і насолодилися атмосферою свободи. Але запам'ятайте, всеки колеса можуть зламатися, бережіть себе й запасайтеся своїм гарним гумором!